Дипломатичний тиск навколо війни: 6 березня 2022 року
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Телефонні розмови Путіна з Макроном і Ердоганом та заяви про посередництво показали, як виглядала дипломатія на дванадцятий день повномасштабного вторгнення.
6 березня 2022 року дипломатична активність навколо російського вторгнення в Україну була такою ж помітною, як і бойові дії: президент Росії Володимир Путін провів розмови з лідерами Франції та Туреччини, а Ізраїль заявив про намір посередничати.
Що Путін сказав Макрону й Ердогану
У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив відкритість до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу заради завершення війни, проте попередив: спроби затягнути переговори можуть зашкодити процесу. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії, — лише тоді, за його словами, завершиться військова кампанія.
Така риторика мала продовження ліній, окреслених у попередні дні. 4 березня Путін говорив про відкритість до мирних переговорів, але водночас закликав Україну виконати російські вимоги. 5 березня він заявив, що західні санкції рівнозначні оголошенню війни, а спроба запровадити бездротову зону над Україною — вона мовиться як «безпольотна зона» — могла б мати «катастрофічні наслідки» для світу.
Посередники
Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт 6 березня заявив, що країна намагатиметься посередничати у припиненні вогню між Україною та Росією, навіть якщо спроби виявляться невдалими. Напередодні, 5 березня, він зустрівся з Путіним у Москві: за наявними повідомленнями, він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з російським президентом після початку вторгнення. Того ж дня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв підтримав будь-які зусилля з посередництва.
Тож 6 березня до розмов Путіна з лідерами іноземних держав додалися й заяви про готовність посередничати — від Ізраїлю та, днем раніше, Киргизстану.
Удар по Вінниччині
На тлі дипломатії тривали обстріли. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
Тиск з різних боків
Українська сторона вимагала від союзників рішучіших кроків: 4 березня Зеленський засудив НАТО за відмову закрити небо над Україною, заявивши, що кожен, хто загине відтепер, загине і через слабкість та роз’єднаність Альянсу. Серед російських політиків лунали й жорсткіші сигнали: того ж дня голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити військам захопити великі міста України.
Економічний вимір 5 березня також дав про себе знати: Путін підписав указ, що дозволяє розраховуватися за державними та корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центробанку Росії.
Загалом 6 березня поєднало запевнення щодо атомних станцій, заяви про готовність до діалогу з жорсткими умовами та новий удар по цивільній інфраструктурі на Вінниччині.
