Антивоєнні протести 24 лютого 2022: від Москви до Лондона
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Аналіз того, як у перший день вторгнення люди в різних країнах виходили на вулиці проти російської агресії.

24 лютого 2022 російське вторгнення в Україну викликало хвилю антивоєнних протестів у кількох країнах. Дані того дня показують, що акції відбувалися і в самій Росії, і в європейських столицях, і поблизу російських дипломатичних установ.
Протест у Росії
Найпомітнішим епізодом у Росії стало затримання московською поліцією активістки Марини Литвинович. Вона закликала до антивоєнних демонстрацій по всій країні. Затримання відбулося саме після такого заклику, що показує, як швидко влада відреагувала на спробу організувати вуличну акцію.
Акції за кордоном
У Лондоні протестувальники зібралися біля резиденції на Даунінг-стріт, 10. Вони засуджували вторгнення і вимагали, щоб прем'єр-міністр Борис Джонсон та Сполучене Королівство підтримали Україну. Вимога була звернена безпосередньо до уряду, а не лише до Москви.
У багатьох країнах антивоєнні демонстранти також збиралися біля посольств Росії. Вони виступали проти вторгнення, яке розпочав президент Володимир Путін. Посольство як місце протесту стало спільною рисою акцій у різних державах.
Що було до вторгнення
Такі зібрання не були цілком новими. Ще 22 лютого 2022 біля російського посольства в Києві збиралися люди, протестуючи проти наростання напруженості між Росією та Україною. Того ж дня в Берліні антивоєнні демонстранти прийшли до російського посольства, щоб висловитися проти рішення Путіна відправити військових до сепаратистських регіонів України.
Тож 24 лютого протести стали продовженням тих, що вже тривали в попередні дні: ті самі форми — збір біля посольств — та ті самі адресати. Нове полягало в масштабі та географії: від Москви до Лондона, від окремих столиць до багатьох країн.
Підсумок
У перший день вторгнення протест набув трьох форм: заклик до виступів усередині Росії, що завершився затриманням, вимоги до західних урядів підтримати Україну та збори біля російських посольств. Ці події фіксують, що реакція на вторгнення від самого початку не обмежувалася офіційними заявами.