8 березня 2022: санкції, Харків і дипломатичні суперечки

8 березня 2022 року війна в Україні далі визначала міжнародний порядок денний: від нових санкцій проти Росії до обстрілів Харкова та суперечок про ґрунт для тиску на Москву.

Санкції й енергоносії

У цей день адміністрація Байдена запровадила заборону на імпорт російських нафти, газу й вугілля до Сполучених Штатів. Сполучене Королівство оголосило, що поступово відмовиться від російської нафти до кінця року. Водночас, за повідомленнями, китайські посадовці заявили про інтерес до купівлі акцій російських енергетичних і мінеральних компаній, які опинилися у скруті. Йшлося про забезпечення поставок, а переговори перебували на ранньому етапі.

Безпольотна зона

Пресс-секретарка Білого дому Джен Псакі підтвердила, що США не запроваджуватимуть безпольотну зону над Україною.

Харків під обстрілами

У ході російських обстрілів Харкова було зруйновано консульство Албанії. Про постраждалих не повідомлялося. Днем раніше, 7 березня, МАГАТЕ підтвердило, що російські обстріли знищили Харківський фізико-технічний інститут, де є нейтронний генератор. Агентство повідомило, що викидів радіації не зафіксовано, а на об’єкті зберігався невеликий запас радіоактивних матеріалів.

Тоді ж, 7 березня, українська сторона заявила про ліквідацію на Харківщині генерала 41-ї загальновійськової армії Віталія Герасимова. Він став другим генералом, убитим українськими силами, після Андрія Суховецького.

Переговори та гуманітарні питання

7 березня делегації Росії та України провели третій раунд переговорів на кордоні Білорусі та Польщі. Обидві сторони заявили про обмежений прогрес щодо гуманітарних коридорів, але про припинення вогню не домовилися. Четвертий раунд планувався згодом. Того ж дня було оголошено ще одне припинення вогню для гуманітарних евакуацій у деяких містах.

Реакції та інформаційний простір

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан 7 березня підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї до інших держав НАТО. Транзит зброї до України указ не передбачав.

У цей час також повідомлялося, що Білорусь здійснила масштабну фішингову атаку на урядовців і військових Польщі та України; атаку було локалізовано.

8 березня The New York Times вивела всіх своїх журналістів із Росії, побоюючись арештів через зміни до Кримінального кодексу, які встановлюють покарання за «неправдиву інформацію» про російські збройні сили та вторгнення в Україну. Того ж дня Irish Times повідомила, що ООН нібито рекомендувала працівникам називати війну «конфліктом» чи «військовою операцією» і не ставити український прапор у соцмережах. Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік у листі до The Guardian заявив, що такої рекомендації ніколи не було.