8 березня 2022: санкції, Харків і дипломатія війни
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Огляд подій безпекового виміру 8 березня 2022 року: нові обмеження проти російської енергетики, обстріли Харкова та відмова від бездіяльності в небі.
8 березня 2022 року, на тринадцятий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, головні безпекові новини стосувалися санкцій, обстрілів Харкова та реакції союзників.
Санкції проти російської енергетики
Адміністрація Байдена заборонила імпорт російської нафти, газу та вугілля до Сполучених Штатів. Сполучене Королівство того ж дня оголосило, що до кінця року поступово відмовиться від російської нафти. Водночас китайські посадовці заявили про зацікавленість у купівлі акцій російських енергетичних і мінеральних компаній, які опинилися у скруті; мета, за повідомленнями, — убезпечити постачання. Переговори перебували на ранньому етапі.
Небо над Україною
Пресска секретарка Білого дому Джен Псакі повторила, що США не запроваджуватимуть безпольотну зону над Україною.
Харків під обстрілами
У Харкові внаслідок російського обстрілу було зруйновано консульство Албанії; про постраждалих не повідомлялося. Днем раніше, 7 березня, МАГАТЕ підтвердило, що російський обстріл зруйнував Харківський фізико-технічний інститут, де є нейтронний генератор. В агентстві зазначили, що викидів радіації не зафіксовано, а на об’єкті зберігалася невелика кількість радіоактивних матеріалів. Також 7 березня Україна повідомила про ліквідацію на Харківщині генерала 41-ї загальновійськової армії Віталія Герасимова — другого російського генерала, вбитого українськими військами після Андрія Суховецького.
Переговори й евакуація
7 березня делегації Росії та України провели третій раунд переговорів на білорусько-польському кордоні. Сторони заявили про обмежений прогрес щодо гуманітарних коридорів, однак про припинення вогню не домовилися; четвертий раунд мав відбутися згодом. Того ж дня Росія й Україна погодили ще одне припинення вогню для гуманітарної евакуації з частини міст.
Інші події
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 7 березня підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших членів НАТО, але не до України. Того ж дня повідомлялося про масштабну фішингову атаку з Білорусі на польських і українських урядовців та військових; її вдалося стримати.
8 березня The New York Times вивела всіх своїх журналістів із Росії через побоювання арештів після змін до кримінального кодексу, які передбачили покарання за «неправду» про російські збройні сили та вторгнення. Крім того, Irish Times повідомила, що ООН нібито порадила працівникам називати війну «конфліктом» або «військовою операцією» і не розміщувати український прапор у соцмережах. Речник генсека ООН Стефан Дюжаррік у листі до The Guardian заперечив, що така рекомендація існувала.
