8 березня 2022: дипломатія навколо війни набирає обертів
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Аналіз заяв і домовленостей, що склалися в політичну картину напередодні запланованої зустрічі міністрів закордонних справ в Анкарі.
8 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю ABC News заявив, що Україна відкрита до обговорення статусу невизнаних Україною «ДНР» і «ЛНР», які визнала Росія, — йдеться про самопроголошені регіони на сході країни. Він також визнав, що його держава, імовірно, більше не готова до вступу в НАТО. Ці дві заяви стали головним політичним сигналом дня.
Дипломатичний фон
Заява Зеленського пролунала на тлі посилення посередницької активності. Ще 7 березня було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із главою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч на рівні міністрів між двома країнами від початку вторгнення.
Турецький напрям розвивався з 6 березня: президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але попередив, що затягування переговорів може їх зірвати, а також закликав Україну припинити бойові дії, щоб кампанія завершилася.
Того ж дня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт заявив, що його країна намагатиметься посередничати щодо припинення вогню, навіть якщо спроби будуть невдалими. У розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції і готова до тристоронньої зустрічі за участі України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Позиція союзників
У питанні військової підтримки картина була неоднорідною. 7 березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї через її територію до інших держав-членів альянсу. Проте перевезення зброї до України цей указ не передбачав.
Що це означало
У сукупності ці факти показують два паралельні процеси. З одного боку, посередники — Туреччина та Ізраїль — шукали формат контактів, а Москва говорила про готовність до діалогу, водночас ставлячи умови Києву. З другого боку, Київ публічно окреслив власну гнучкість у двох чутливих питаннях: статусу східних регіонів і членства в НАТО.
При цьому бойові дії тривали. Ще 6 березня Зеленський повідомив, що аеропорт Гавришівка у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами. Саме тому політичні заяви 8 березня звучали на тлі продовження ударів, а анкарська зустріч, анонсована на четвер, залишалася головним очікуваним дипломатичним кроком.
