7 березня 2022: дипломатія навколо війни та рішення Орбана
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Огляд політичних і дипломатичних новин 7 березня 2022 року: анонсована зустріч міністрів у Анкарі, рішення Угорщини та контакти навколо припинення вогню.
7 березня 2022 року стало відомо, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінету міністрів після початку вторгнення.
Рішення Угорщини
Того самого дня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяв розміщення військ НАТО на заході країни та перевезення смертоносної зброї територією Угорщини до інших держав — членів альянсу. Постачання зброї через угорську територію до України указ не передбачав.
Контакти попередніх днів
Дипломатична активність тривала й напередодні. 6 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може звести їх нанівець. Він також вимагав, щоб Україна припинила бої.
У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив відкритість до тристоронньої зустрічі за участі України та Міжнародного агентства з атомної енергії. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт того ж дня сказав, що його країна намагатиметься посередничати між Україною та Росією, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Напередодні, 5 березня, Беннетт зустрівся з Путіним у Москві; він став першим світовим лідером, який побачився з Путіним особисто після початку вторгнення.
У ті ж дні президент України Володимир Зеленський повідомив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю знищено» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
Ще 5 березня Путін назвав західні санкції подібними до оголошення війни та попередив про «катастрофічні наслідки» у разі спроби запровадити над Україною бесполітну зону. Того ж дня він підписав указ, що дозволяв виплату суверенних і корпоративних боргів кредиторам із «недружніх країн» у рублях за курсом Центробанку Росії.
