6 березня 2022: дипломатичний тиск на Путіна і удар по Вінниці
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Розмови Путіна з Макроном та Ердоганом, заява Беннета про посередництво і слова Зеленського про зруйнований аеропорт у Вінницькій області.

6 березня 2022 року дипломатична активність навколо війни в Україні тривала: президент Росії Володимир Путін провів розмови з лідерами Франції та Туреччини, а прем'єр-міністр Ізраїлю заявив про намір посередничати в досягненні припинення вогню.
Розмова Путіна з Макроном
У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції. Він також висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Заклик Ердогана і відповідь Путіна
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню між Росією та Україною. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але попередив: спроби затягнути переговори можуть їх провалити. Він також закликав Україну припинити бойові дії, щоб військова кампанія завершилася.
Ізраїль готовий посередничати
Прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет заявив, що його країна намагатиметься посередничати між Україною та Росією щодо припинення вогню, навіть якщо спроби виявляться безрезультатними. Днем раніше, 5 березня, Беннет зустрічався з Путіним у Москві, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. Того ж дня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив про підтримку будь-яких зусиль із посередництва.
Удар по аеропорту у Вінниці
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано після влучання восьми російських балістичних ракет.
Позиції, які озвучували напередодні
У ці дні Путін неодноразово формулював свої позиції. 5 березня він назвав західні санкції проти Росії подібними до оголошення війни та застеріг, що спроба запровадити бездольотну зону над Україною може мати «катастрофічні наслідки» для світу. Того ж дня він заявив, що з 2014 року на Донбасі загинули близько 13–14 тисяч людей. Крім того, Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мав бути визначений упродовж двох днів.
4 березня Путін говорив, що Росія відкрита до мирних переговорів з Україною, але водночас закликав Київ виконати російські вимоги. Тоді ж Зеленський різко засудив НАТО за відмову закрити небо над Україною, заявивши, що всі, хто гине відтепер, гинуть і через слабкість Альянсу. Голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити його силам захопити великі міста України.