6 березня 2022: дипломатія навколо війни в Україні
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Ретроспектива дня, коли Путін розмовляв з Макроном та Ердоганом, Беннетт пропонував посередництво, а Зеленський повідомив про удар по аеропорту біля Вінниці.
6 березня 2022 року війна в Україні тривала, а поряд із бойовими діями активно йшла дипломатична активність: лідери кількох держав спілкувалися з президентом Росії Володимиром Путіним і обговорювали можливе припинення вогню.
Удар по Вінниччині
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що аеропорт «Гавришівка» імені Вінницького в Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
Розмова Путіна з Макроном
У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції. Він також сказав, що відкритий до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Ердоган і заклик до припинення вогню
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню між Росією та Україною. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, спрямованого на завершення війни, але попередив: спроби затягувати переговори можуть зірвати процес. Крім того, він закликав Україну припинити бойові дії, щоб військова кампанія завершилась.
Ізраїльська ініціатива
Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт заявив, що його країна намагатиметься посередничати в досягненні припинення вогню між Україною та Росією, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Напередодні, 5 березня 2022 року, він зустрівся з Путіним у Москві, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Беннетт став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним від початку вторгнення.
Того ж дня, 5 березня, міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив про підтримку будь-яких зусиль із посередництва між Росією та Україною.
Заяви Путіна напередодні
У ті самі дні Путін зробив низку заяв. 5 березня він назвав західні санкції проти Росії схожими на «оголошення війни» й попередив, що спроба запровадити бездольотну зону над Україною може призвести до «катастрофічних наслідків» для світу. Він також сказав, що з 2014 року на Донбасі загинули близько 13–14 тисяч людей.
У той самий день Путін підписав указ, що дозволяє розраховуватися за суверенними та корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.
Тло: 4 березня
4 березня Путін заявив, що Росія відкрита до мирних переговорів з Україною, але водночас закликав Київ виконати російські вимоги. Того ж дня Зеленський засудив НАТО за відмову закрити небо над Україною і сказав, що люди, які гинутимуть відтепер, гинутимуть і через слабкість та роз’єднаність Альянсу. Голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити військам захопити великі міста України, назвавши це єдиним способом врятувати російський народ і державу.
