2 березня 2022: дипломатія і санкції навколо війни

Станом на 2 березня 2022 року політичний порядок денний в Україні й навколо неї визначали три напрями: європейська інтеграція, переговори про припинення вогню та міжнародний тиск на Росію. Цього дня російський опозиціонер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних протестів у Росії та в усьому світі, а також до акцій проти президента Володимира Путіна.

Курс на ЄС

У попередні дні європейський напрям розвивався швидко. 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство країни в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що хоче бачити її в європейській родині. 1 березня Європейський парламент формально прийняв українську заявку.

Переговори і посередники

28 лютого радник президента Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори, під час яких Україна наполягала на припиненні вогню. Того ж дня адміністрація президента Франції Емманюеля Макрона повідомила, що під час телефонної розмови Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання щодо припинення ударів по цивільних і цивільній інфраструктурі та убезпечення основних автошляхів.

1 березня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для досягнення припинення вогню. Китайський міністр закордонних справ Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Допомога і санкції

У ці дні тривала й військова та економічна підтримка. 28 лютого українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі від країн ЄС. Українська влада говорила про 70 літаків, серед яких 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем’єр-міністр Болгарії Кіріл Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із питань безпеки Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі здійснювалися двосторонньо окремими державами-членами, а не самим Союзом.

1 березня прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот оголосив, що наступного дня внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дасть змогу застосувати економічні санкції проти Росії: заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, пов’язаних, на думку ЄС, із вторгненням. Для Андорри це перший випадок санкцій проти іноземної держави.

Безпекові повідомлення

1 березня високопосадовець територіальної оборони України повідомив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну. Також за даними української розвідки, Збройні сили України зірвали план замаху на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.