1 березня 2022: Європарламент прийняв заявку України на членство в ЄС
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Ретроспектива політичних подій дня: рух України до ЄС, дипломатичні контакти щодо припинення вогню та міжнародні санкції.
1 березня 2022 року Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в Європейському Союзі. Напередодні, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав цю заявку.
Тоді ж президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що згодом Україна має вступити до ЄС, назвавши її однією з «нас» і побажавши бачити країну в європейській родині.
Дипломатія навколо припинення вогню
1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом у досягненні припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий сприяти досягненню домовленості між Росією та Україною і посередничати в укладенні перемир'я. Китай також висловив жаль через конфлікт.
За день до того, 28 лютого, радник керівника президентського офісу Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори. Україна під час них вимагала припинити вогонь. Того ж дня в офісі президента Франції Емманюеля Макрона заявили, що під час телефонної розмови президент Росії підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні автошляхи.
Білорусь і безпека
За даними високопосадовця сил територіальної оборони України, 1 березня підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Проте в президентському офісі України заявили, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.
Згідно з інформацією української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на президента Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.
Міжнародна підтримка та санкції
Прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що в середу в терміновому порядку внесе до парламенту пакет, який дозволить Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон має передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які в ЄС пов'язують із вторгненням в Україну. Для Андорри це перший в історії випадок застосування санкцій до іноземної держави.
Раніше, 28 лютого, прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон оголосила про надсилання Україні військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів, відмовившись від доктрини не постачати зброю країнам, що перебувають в активному конфлікті.
Тоді ж польські бази почали приймати українських льотчиків, які мали отримати винищувачі від країн ЄС. В українському уряді заявили про передачу 70 літаків, серед яких 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков казав, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель пізніше уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам ЄС.
