Відставки через «Енергоатом»: політичні наслідки справи НАБУ
Опубліковано: · Текст: Редакція «Підсумок»
Ретроспектива подій навколо розслідування корупції в державній компанії з ядерної енергетики та міжнародного тла тих днів.
14 листопада 2025 року українська політика все ще перебувала під враженням подій двох попередніх днів: 12 листопада через розслідування корупції, пов’язаної з «Енергоатомом», було відсторонено від посади міністра юстиції Германа Галущенка. Пізніше того ж дня він пішов у відставку разом із міністром енергетики Світланою Гринчук.
Що стояло за відставками
За повідомленнями того часу, відставки сталися після розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Йшлося про ймовірну схему відкатів, пов’язану з оператором українських атомних електростанцій — «Енергоатомом». Операцію, в межах якої велося розслідування, називали «Мідас».
Згідно з повідомленнями, передбачуваний очільник корупційної групи Тимур Міндіч виїхав з України. Це додало справі гостроти: у її центрі опинилася не лише політична відповідальність міністрів, а й питання про те, чи вдасться притягнути до відповідальності всіх фігурантів.
Міжнародний контекст
У ті самі дні, 12 листопада, під час зустрічі G7 щодо російсько-української війни міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд оголосила нові санкції. Вони стосуються російських структур, причетних до кібератак, виробництва дронів, енергетичної інфраструктури та перевезення нафти «тіньовим флотом».
Так у середині листопада 2025 року внутрішня антикорупційна тема співіснувала з продовженням міжнародного санкційного тиску на Росію. Відставки двох членів уряду стали наслідком розслідування НАБУ, а подальший перебіг справи залежав від дій слідчих і ухвалених рішень.
