23 січня 2020: Україна між дипломатичними суперечками та урядовою кризою

23 січня 2020 українська політика та дипломатія розвивалися навколо кількох сюжетів, що виникли в попередні дні. Усі вони були пов’язані з міжнародним іміджем держави та внутрішньою стабільністю влади.

Суперечка щодо тризуба

У ці дні тривала дипломатична суперечка з Великою Британією. 21 січня 2020 Україна вимагала від Національної мережі поліції з протидії тероризму Великої Британії прибрати державний герб із довідника про символи ненависті, пов’язані з білим супремасизмом і неонацизмом. У поліції з протидії тероризму пояснили, що герб потрапив до довідника через його використання забороненою ультраправою терористичною групою «Національна дія».

Наслідки збиття літака

Продовжувалися й наслідки катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752. Літак Boeing 737-800 було збито під Тегераном 8 січня 2020 року ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. Загинули всі 176 осіб на борту, серед них усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України.

У п’ятницю, 17 січня 2020, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї виступив із проповіддю, першою за вісім років. Він захистив дії Корпусу вартових Ісламської революції, які призвели до загибелі пасажирів, і схвалив операцію «Месник Сулеймані», назвавши її ляпасом США. Як повідомлялося, тоді в Ірані наростало громадське обурення тим, як влада повелася після катастрофи.

Урядова криза

У внутрішній політиці увагу привертала ситуація навколо уряду. 17 січня 2020 прем’єр-міністр Олексій Гончарук подав у відставку після того, як того ж тижня в мережі з’явився аудіозапис, на якому він нібито критикував економічну політику президента Володимира Зеленського. Президент згодом оголосив, що Гончарук залишається на посаді.

Тож 23 січня 2020 Україна мала три відкриті питання: захист власної державної символіки за кордоном, реакцію Ірану на збиття літака та збереження чинного складу уряду.